Востаннє в якості учнів ліцею прийшли в рідні стіни групи: №33 "Слюсар з ремонту колісних автотранспортних засобів; водій категорії "В"" №35 "Пекар; кондитер" ️№36 "Перукар (перукар-модельєр); візажист". Цей концерт, випускники, - це ваше свято, ваша точка відліку до нових звершень, очікувань, досягнень, мрій та амбіцій. Здається, що випускний - те, до чого ви так прагнули і чого хотіли всі ці три роки. Бо ж не буде більше домашніх завдань, не буде конспектів, не потрібно буде зранку вставати на заняття, ніхто з вас не заробить більше погану оцінку і не отримає наганяй за непосидючість. Усе завершується і серце наповнює радість. Радість і щось іще... дуже трепетне, хвилююче, але й трішки з присмаком смутку. Бо в цей час настала й мить прощання: нашого закладу з вами, нашими дітьми, наших коридорів з вашими голосами та гучним сміхом; вашого - з "теплим переходом", гуртожитсткими веселощами, лавочками біля клумби, з усіма викладачами і найближчими людьми в ліцеї - майстрами виробничого навчання та класними керівниками. Червневий серпанок тихо спадає на плечі. Юність квітує у ваших очах. Увесь час навчання переплітається у павутинку спогадів та згадок. А роки, з кожною випускною групою, залишають пам'ять на чолі ваших наставників. Ваше ліцейне життя сьогодні залишається на іншому березі. Але ви - випускники - назавжди залишитесь у серцях викладачів, майстрів. Саме вони вели вас - таких неслухняних - ліцейними дорогами. Саме вони вчили усіх вас - таких різних - бути одним цілим, однією сім'єю. Саме вони сміялися з ваших жартів і приколів, раділи досягненням, хвилювалися, переживали і вчили вас долати труднощі. Саме вони вкладали у вас свої знання і життєвий досвід. Мотиви прощання вже вальсують в повітрі. В серці з'являється приємний щем, а в голосі нотки тремтіння. На світі напевне не вистачить слів, щоб описати ту вдячність, гордість, радість і тепло, що вирували у залі. І хоч інколи учні й бували неправі, але саме в цей день вони кажуть 'спасибі' наставникам, що ті завжди стояли пліч-о-пліч з ними. Бо усе, що було, згадуватиметься з усмішкою: і виробниче, і досягнення, і невеличкі невдачі, і дзвінкий сміх)) Те, що це надважлива і трепетна мить, зрадливо видають сльози, які застигли в кутиках очей: майстрів і викладачів як сльози гордості за своїх вихованців, батьків - як сльози гордості за своїх дітей, учнів як сльози вдячності. І нехай ваш шлях, випускники, в ліцеї завершується, це точно стане початком нових цікавих доріг. І нашому навчальному закладу дуже приємно, що з собою в дорогу ви берете частинку нас, частинку мудрості, любові, витримки і доброти наших педагогів. Сподіваємось, що ці роки в ліцеї - ваші найкращі три роки! З великою любов'ю і повагою - ваш Підволочиський ліцей для своїх рідних 33, 35,36!
top of page
bottom of page
Comments